конечне
[konɛt͡ʃnɛ] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(в математиці, теорії множин) Таке, що має обмежену кількість елементів; скінченне.
-
(в лінгвістиці) Таке, що має чіткі межі, обмежену тривалість або кількість (про мовні одиниці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конечне, р. конечного, д. конечному, з. конечне, о. конечним, м. конечнім