Значення
-
Посадовець на залізничному, трамвайному або тролейбусному транспорті, який перевіряє наявність квитків у пасажирів, стежить за дотриманням правил проїзду та обслуговує їх під час поїздки.
-
(іст.) Учений, який супроводжував наукову експедицію для керівництва роботами та збирання колекцій.
-
(фіз.) Провідник електричного струму; тіло або речовина, що має високу електропровідність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондуктори, р. кондуктора, д. кондукторові, з. кондуктора, о. кондуктором, м. кондукторі, к. кондукторе
Походження слова (Етимологія)
Слово «кондуктор» походить із західноєвропейських мов, зокрема з німецької (Kondüktor), французької (conducteur) та англійської (conductor). Ці слова, своєю чергою, походять від пізньолатинського conductor, що означає «той, хто веде, супроводжує або конвоює». Латинське conductor утворене від дієслова conduco, яке означає «збирати, переводити, утворювати, зводити». Це дієслово складається з префікса com- (con-) «з, разом» та основи дієслова duco «веду, проводжу, тягну». Таким чином, кондуктор — це той, хто веде або супроводжує, наприклад, у потязі чи трамваї.