кондукторка

1. Жінка, яка працює кондуктором у громадському транспорті, перевіряє квитки та стежить за дотриманням правил проїзду.

2. (іст.) У царській армії: дружина або вдова офіцера чи чиновника, яка мала право на певні пільги та проживання у казармах.

3. (заст.) Жіноча форма головного убору (кашкета) з козирком, що була частиною форми учнів деяких навчальних закладів (напр., інститутів шляхетних дівчат) у XIX — на початку XX століття.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кондукторка, в червоній хустці й балетках, пробігає вздовж вагону по довгій приступці. Мигтять товсті засмаглі ноги.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |