комп'юнікація

[komp'junikɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (в історії права) Спільне володіння, користування чим-небудь двома або кількома особами; спільність.

  2. (застаріле) Спілкування, взаємний зв’язок, взаємодія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комп'юнікація, р. комп'юнікації, д. комп'юнікації, з. комп'юнікацію, о. комп'юнікацією, м. комп'юнікації, к. комп'юнікаціє

Більше записів