1. Який виражає докір, осуд, несхвалення; переважно про погляд, тон, слова тощо.
2. Який містить у собі докір, осуд; такий, що дорікає.
докірний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який виражає докір, осуд, несхвалення; переважно про погляд, тон, слова тощо.
2. Який містить у собі докір, осуд; такий, що дорікає.
Відсутні