1. Прислівник до слова “докірливий”; так, що виражає докір, несхвалення, дорікання; з осудом.
2. У значенні присудкового слова; так, що спричиняє почуття докору, каяття; докірно.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “докірливий”; так, що виражає докір, несхвалення, дорікання; з осудом.
2. У значенні присудкового слова; так, що спричиняє почуття докору, каяття; докірно.
Приклад 1:
(Докірливо хитає головою.) Ей, кодло лісове!
— Українка Леся, “Лісова пісня”