Значення
-
Угода, досягнута шляхом взаємних поступок, коли кожна зі сторін відмовляється від частини своїх вимог або поглядів для врегулювання суперечки або конфлікту.
-
Рішення, дія або пропозиція, що ґрунтується на таких взаємних поступках.
-
Перен. Те, що містить у собі елементи різних поглядів, стилів, явищ, будучи результатом їхнього зближення або поєднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. компроміс, р. компромісу, д. компромісові, з. компроміс, о. компромісом, м. компромісі, к. компромісе
Походження слова (Етимологія)
Слово «компроміс» походить від латинського compromissum, що означає «взаємна обіцянка, угода». Воно утворене від дієслова compromittere — «погоджуватися на рішення третейського судді», яке складається з префікса com- (разом, з) та дієслова promittere — «обіцяти, пропонувати». Останнє, у свою чергу, походить від префікса pro- (перед) і дієслова mittere — «кидати, посилати, доручати». До цього ж кореня сходить і українське слово «місія».