домовленість

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Результат домовляння; угода, згода, досягнута шляхом обговорення між двома або більше сторонами щодо спільних дій, розподілу обов’язків, умов співпраці тощо.

2. (Юриспруденція) –

   Попередня, часто неофіційна чи усна, угода, умовленість, що встановлює певні правила або порядок дій для учасників.

3. (Юриспруденція) –

   У політичному, дипломатичному або діловому контексті — формальна чи неформальна угода, часто компромісного характеру, що фіксує зближення позицій сторін.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми