Значення
-
Творчість у галузі музики, а також навчальна дисциплія, що вивчає закони та техніку цієї творчості; процес створення музичного твору.
-
Музичний твір, результат композиторської діяльності.
-
Теорія та практика художнього конструювання, компонування елементів твору в образотворчому мистецтві, архітектурі, фотографії тощо для досягнення єдності, цілісності та виразності.
-
Літературний, науковий або публіцистичний твір, побудований за певним планом із окремих частин.
-
Структура, взаємне розташування та співвідношення складових частин чого-небудь (наприклад, механізму, хімічної речовини, соціальної групи).
-
Склад, поєднання, суміш різних елементів, компонентів.
Правопис та відмінювання
н. композиція, р. композиції, д. композиції, з. композицію, о. композицією, м. композиції, к. композиціє