Значення
-
(від нід. kommanderen) Застаріле: віддавати наказ, командувати; примушувати до виконання якоїсь діяльності.
-
(від фр. commander) Застаріле або спеціальне: здійснювати примусове відчуження або тимчасове вилучення майна, транспорту, приміщень тощо для державних або військових потреб, зазвичай з оплатою або компенсацією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я комендерую, ти комендеруєш, він комендерує, ми комендеруємо, ви комендеруєте, вони комендерують
Походження слова (Етимологія)
Слово «комендерувати» походить з німецької мови, де kommandieren означає «наказувати, командувати». Воно, своєю чергою, пов’язане з французьким commander («наказувати, командувати, керувати»), яке походить від латинського commendare («доручати, передавати»). В українську мову це слово потрапило, найімовірніше, через польське посередництво (польське komenderować). Спочатку воно означало «бути начальником, керувати, командувати», а згодом набуло значення «наказувати». Також з цим словом етимологічно пов’язане українське «команда».