Значення
-
Невелика примітивна споруда з дерева, гілля, очерету тощо, що використовується для тимчасового проживання або перебування в лісі, в горах, на пасовищі; хатина, курінь.
-
Назва невеликих селищ, хуторів, урочищ, що походять від характерних для місцевості споруд такого типу (наприклад, у географічних назвах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колиба, р. колиби, д. колибі, з. колибу, о. колибою, м. колибі, к. колибо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘колиба’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням ‘хитатися, гойдатися’. Спочатку воно означало ‘хитка споруда’, а згодом набуло значення ‘курінь, хатинка в горах, тимчасове житло пастухів’. Це слово має відповідники в інших слов’янських мовах, що свідчить про його давнє походження.