колиба

1. Невелика примітивна споруда з дерева, гілля, очерету тощо, що використовується для тимчасового проживання або перебування в лісі, в горах, на пасовищі; хатина, курінь.

2. Назва невеликих селищ, хуторів, урочищ, що походять від характерних для місцевості споруд такого типу (наприклад, у географічних назвах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |