1. Схильний довіряти людям, невибагливий у виборі тих, кому відкривається; легковірний.
2. Який виражає довіру або в якому виявляється довіра.
довірливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: прикментик () |