колосник

1. Робітник, який займається збиранням колосся під час жнив.

2. Технічний пристрій у вигляді ґратки з рухомими або нерухомими планками у топці парового котла, печі або іншого теплогенератора, на який укладається паливо (вугілля, торф тощо) і через який підводиться повітря для горіння та відводяться золи.

3. Рідко вживана назва для колосистого суцвіття у злакових рослин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |