Значення
-
Решітка з проміжками у топці парового котла, паровоза або печі, на яку кладуть паливо (вугілля, дрова тощо) для горіння, а через щілини просипається зола.
-
Елементи решітчастого настилу (металеві балки, плити) у будівельних конструкціях, що утворюють перекриття для проходу повітря, розміщення комунікацій або як основа для подальшого покриття.
-
Рідко вживана назва для частини молотарки, що відокремлює зерно від колосків та соломи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колосники, р. колосників, д. колосникам, з. колосники, о. колосниками, м. колосниках, к. колосники