1. (про людину) Який довів щось до кінця, завершив певну діяльність, особливо гру або виконання твору; той, що дограв.
2. (перен., розм.) Який втомився, знесилився, виснажився від тривалої діяльності або переживань; змучений, збитий з пантелику.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Який довів щось до кінця, завершив певну діяльність, особливо гру або виконання твору; той, що дограв.
2. (перен., розм.) Який втомився, знесилився, виснажився від тривалої діяльності або переживань; змучений, збитий з пантелику.
Відсутні