Значення
-
(архітектура) Властивість архітектурної споруди або її частини, що характеризується чітко вираженими вертикальними лініями, подібними до колон, що створює враження стрімкості, величі та організованості.
-
(ботаніка) Морфологічна ознака деяких рослин (наприклад, окремих сортів плодових дерев), що полягає в особливому вертикальному зростанні гілок, малому розгалуженні крони та компактній, видовженій, циліндричній формі, що нагадує колону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колоноподібність, р. колоноподібності, д. колоноподібності, з. колоноподібність, о. колоноподібністю, м. колоноподібності, к. колоноподібносте