1. (архітектура) Властивість архітектурної споруди або її частини, що характеризується чітко вираженими вертикальними лініями, подібними до колон, що створює враження стрімкості, величі та організованості.
2. (ботаніка) Морфологічна ознака деяких рослин (наприклад, окремих сортів плодових дерев), що полягає в особливому вертикальному зростанні гілок, малому розгалуженні крони та компактній, видовженій, циліндричній формі, що нагадує колону.