фероцен

1. Органічна сполука заліза, сендвічеподібна металоорганічна молекула, у якій атом заліза розташований між двома плоскопаралельними циклопентадієніловими кільцями; жовті кристали, що застосовуються як каталізатор, антидетонатор палива та в синтезі інших сполук.

2. (у переносному значенні) Представник великого класу подібних металоорганічних сполук — «металоценів», де центральний атом металу (хрому, кобальту, нікелю тощо) розташований між двома ароматичними циклопентадієніловими лігандами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |