фероцен

[fɛrot͡sɛn] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Органічна сполука заліза, сендвічеподібна металоорганічна молекула, у якій атом заліза розташований між двома плоскопаралельними циклопентадієніловими кільцями; жовті кристали, що застосовуються як каталізатор, антидетонатор палива та в синтезі інших сполук.

  2. (у переносному значенні) Представник великого класу подібних металоорганічних сполук — «металоценів», де центральний атом металу (хрому, кобальту, нікелю тощо) розташований між двома ароматичними циклопентадієніловими лігандами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фероцен, р. фероцену, д. фероценові, з. фероцен, о. фероценом, м. фероцені, к. фероцене

Більше записів