Значення
-
Вертикальна опора, архітектурна споруда у вигляді стовпа, що зазвичай має круглий переріз, базу (основу) та капітель (верхню частину) і слугує для підтримки перекриттів, балконів або є декоративним елементом фасаду.
-
Об’єкт, предмет або група об’єктів, розташованих або рухомих один за одним по лінії, у довгій послідовності (наприклад, транспортна колона, піша колона, колона демонстрантів).
-
Військове формування для походу або бою, що складається з різних родів військ і служб, об’єднаних єдиним командуванням.
-
Вертикальний ряд чисел, слів, знаків або граф у таблиці, на сторінці книги, в рукописі тощо.
-
У хімії: вертикальна група елементів періодичної системи Менделєєва, що мають подібні властивості.
-
В техніці: вертикальна конструкція, труба або стійка, призначена для підтримки ажурних споруд, транспортування рідин, газів тощо (наприклад, ректифікаційна колона, димарна колона).
Правопис та відмінювання
н. колона, р. колони, д. колоні, з. колону, о. колоною, м. колоні, к. колоно