1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській та Чернівецькій областях.
2. Технічний термін у деревообробці: поздовжнє розпилювання колод на пилорамі для отримання бруса, дощок та інших пиломатеріалів; процес роботи валкового верстата.
валка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А валка повільно посувалася. Іржали коні, лунали команди.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |