Словник Української Мови
Буква
1. Рухаючись, наздогнати когось, щось, що рухається попереду, досягти того самого місця; наздогнати.
2. Досягти рівня з кимсь, чимсь у розвитку, успіхах, майстерності тощо; наздогнати.
3. Розм. Запізнившись, прибути кудись у той самий час, що й інші, або вчасно; встигнути.
4. Розм. Змусити когось відчути наслідки вчинку, провини; притягнути до відповідальності.
Приклад 1:
І те, що Україна розпанахана надвоє Андрусівським перемир’ям, і те, що тепер на Україні три гетьмани: замість втеклого Тетері від Польщі настав Ханенко, в Чигирині — Дорошенко, який пішов на лівий берег назустріч Брюховецькому, й власне Брюховецький, військо його розідрало, й проти Дорошенка виступив Ромадановський, і Дорошенко побив, погнав його, і той втікав у Путивль, і мав би Дорошенко його догнати, добити, але хтось йому сказав, що його молода жінка скочила в гречку, й він покинув військо, помчав назад, у Чигирин, а наказним гетьманом залишив Демка Многогрішного, й той підпав Москві, й Москва зробила його гетьманом Лівобережжя, й Дорошенко тепер б’ється, як риба в сіті, він не хоче служити нікому, але в нього не досить сили й мало грошей, були б гроші, його б, може, підтримали запорожці… — А люд колотиться, кажуть, що має настати нова Хмельниччина, й будуть лиха великі, бачили в небі меч вогняний вістрям на Схід… — Меч той — небесне тіло, воно мандрувало по небу, — сказав, а самого ніби раптом щось струснуло, закрутило, обпекло кип’ячкою. Такого з ним ще ніколи не було.
— Франко Іван, “Мойсей”