Словник Української Мови
Буква
1. У Стародавньому Римі — землевласник, який орендував земельну ділянку у великого землевласника (латифундиста) та обробляв її, сплачуючи частину врожаю або грошима.
2. У переносному значенні — залежна, підпорядкована особа або держава, яка економічно чи політично експлуатується іншою, могутнішою державою.
Приклад 1:
Так само і тьмяність золота або мармур стін чи алебастр колон. Розглядання декотрих мозаїк потривало довше: як, приміром, Древо Матері Божої з усією, справді гебрейською, розрослістю його.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Наважуюся про це говорити навіть тут, у цьому зачарованому і вмираючому місті, де поставлено йому пам’ятники у вигляді дзвіниці Святого Марка і незліченних колон, у місті, де культ його присутній незримо, в генах і мимовільних поглядах, у місті, яке свого часу породи ло одного з найзапекліших жерців і великомучеників його, пана Ph, жорстокого культу — я маю тут на увазі, звісно, видатного сексте- рориста Казаллеґру, е-е, перепрошую, Казанову, з бурхливим життям якого пов’язано безліч нісенітниць, леґенд і не толерованих мною пересудів. Наважуюся говорити на цю драстичну тему з тієї простої причини, що моє ім’я нині широко шельмують завдяки моїм багатолітнім досліджен ням феномена пана Ph і все бічній обізнаності з кожним його проявом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Ми побували в кожному із семи малих нефів, де пролинули повз нас, над нами і трохи в нас самих прерізні дива, на які за інших, не таких гірких обставин ніколи не звертаєш уваги: єрусалимські ПЕРВЕРЗІЯ 252 чорно-білі колони з орлами і левами, мармурова мушля арка ди, п’ятнадцять картин світового потопу, нині дуже доречних, г) старі апостоли, святий Марко в екстазі, решта єванге лістів, пророки, підлога теж була викладена мозаїками, вони світилися з-під води, смерть Ноя ширяла над ними й над нами, Вавилонська вежа, суд Соломона, життя Йосифа руха лося півколом, на завершення була Брама Квітів, а потім s) усе це попливло у зворотньому порядку, себто Брама Квітів, півколо з Йосифовим життям, Соломонів суд, Вави лонська вежа, смерть Ноя ширяла повсюдно, світло підводних мозаїк, пророки, євангелісти, екстаза Марка, найдавніші з апостолів, світовий потоп у п’ятнадцяти сценах, але навпаки — початий оливковою гілкою і закінчений будуванням ковчега, аркада мармурової мушлі, орли та леви чорно-білих єруса лимських колон і ще безліч іншого, чого побачити ми не встигли або не зуміли. t) Коли ми знов опинилися на тверді, Стас узяв мене за руку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”