колон

[kolon] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У Стародавньому Римі — землевласник, який орендував земельну ділянку у великого землевласника (латифундиста) та обробляв її, сплачуючи частину врожаю або грошима.

  2. У переносному значенні — залежна, підпорядкована особа або держава, яка економічно чи політично експлуатується іншою, могутнішою державою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колони, р. колон, д. колонам, з. колони, о. колонами, м. колонах, к. колони

Більше записів