колінеація

[kolinɛɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У математиці та геометрії — властивість точок, які лежать на одній прямій; належність трьох або більше точок до однієї прямої.

  2. У геодезії та картографії — процес або результат вирівнювання, суміщення оптичних вісей приладів (наприклад, теодоліта) або зображень для досягнення точності вимірювань.

  3. У лінгвістиці — розташування мовних одиниць (наприклад, слів, морфем) в лінійну послідовність у мовленнєвому потоці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колінеація, р. колінеації, д. колінеації, з. колінеацію, о. колінеацією, м. колінеації, к. колінеаціє

Більше записів