1. Властивість геометричних об’єктів (наприклад, векторів, прямих, відрізків) розташовуватися на одній прямій або на паралельних прямих; паралельність, що збігається з напрямком.
2. У математиці та фізиці — зв’язок між векторами, коли один вектор можна отримати з іншого множенням на число (скаляр), тобто коли вони лежать на одній прямій або на паралельних прямих і мають однаковий або протилежний напрямок.