1. Такий, що підтверджено фактами, свідченнями або логічними міркуваннями; встановлений як істинний, достовірний.
2. (У науковому, юридичному контексті) Такий, що отримав обґрунтування та визнання в результаті процедури доказування.
доказаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |