кокетливий

[kokɛtlɪʋɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Який прагне сподобатися, привернути увагу своєю зовнішністю, поведінкою або манерами, часто граючи, жартуючи, виявляючи легку, привабливу лукавість.

  2. Такий, що виражає бажання сподобатися, привабливо-лукавий (про погляд, усмішку, жест тощо).

  3. Вишукано-елегантний і привабливий своєю витонченістю, часто з відтінком грайливості (про одяг, зачіску, деталь туалету тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кокетливий, р. кокетливого, д. кокетливому, з. кокетливого, о. кокетливим, м. кокетливім

Більше записів