довбом

[doʋbom] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (розм., зневажл.) Про дію, виконану бездумно, механічно, тупо, часто з зайвими зусиллями або наполегливо, але без розуміння суті; навмання, уперто і безтолково.

  2. (підсилювальне до слів “тупий”, “дурний”) Дуже, вкрай, надзвичайно (про ступінь дурі, тупості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довб, р. довбу, д. довбові, з. довб, о. довбом, м. довбі, к. довбе

Більше записів