довбом

1. (розм., зневажл.) Про дію, виконану бездумно, механічно, тупо, часто з зайвими зусиллями або наполегливо, але без розуміння суті; навмання, уперто і безтолково.

2. (підсилювальне до слів “тупий”, “дурний”) Дуже, вкрай, надзвичайно (про ступінь дурі, тупості).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |