кочівниця

[kot͡ʃiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Соціологія) –

    Жінка або дівчина, яка веде кочовий спосіб життя, постійно або сезонно переміщається з місця на місце зі своїм родом, стадами худоби; жінка з народу кочівників.

  2. (Соціологія) –

    Переносно: та, що часто змінює місце перебування, проживання або постійно подорожує, не має постійного притулку.

  3. (Зоологія) –

    Рідкісне, застосування: самка кочівника (у значенні тварини, що мігрує).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кочівниця, р. кочівниці, д. кочівниці, з. кочівницю, о. кочівницею, м. кочівниці, к. кочівнице

Більше записів