кочівницький

[kot͡ʃiʋnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Соціологія) –

    Властивий кочівникам, характерний для них; такий, що веде кочовий спосіб життя.

  2. (Історія) –

    Пов’язаний з життям, побутом, культурою, історією кочових народів.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: такий, що не має постійного місця перебування, місця служби тощо; перехідний, мігруючий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кочівницький, р. кочівницького, д. кочівницькому, з. кочівницького, о. кочівницьким, м. кочівницькім

Більше записів