кочівник

[kot͡ʃiʋnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Соціологія) –

    Представник народу, племені або соціальної групи, що не має постійного місця проживання і регулярно переміщується разом зі своїми стадами, майном у пошуках пасовищ, води або здобичі.

  2. (Соціологія) –

    (переносне значення) Людина, яка часто змінює місце проживання, роботи або постійно подорожує, не маючи постійної оселі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кочівник, р. кочівника, д. кочівникові, з. кочівника, о. кочівником, м. кочівникові, к. кочівнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів