кобзарів

[kobzɑriʋ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Родовий відмінок множини іменника “кобзар”, що означає: належність, походження або відношення до групи народних співців-музикантів, які виконують українські думи, історичні та ліричні пісні, супроводжуючи себе на кобзі або бандурі.

  2. Форма множини прикметника “кобзарів” у значенні: властивий кобзарям, характерний для них; стосовний до кобзарів (напр., кобзарів спів, кобзарів традиція).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кобзарі, р. кобзарів, д. кобзарям, з. кобзарів, о. кобзарями, м. кобзарях, к. кобзарі

Більше записів