1. Пов’язаний з книжковою, писемною мовою, що протиставляється усній народній мові; властивий офіційним, літературним текстам.
2. Створений, зафіксований або вживаний у писемній формі, зокрема в літературних творах, документах тощо.
книжно-писемний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |