дискретний
[dɪskrɛtnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про величину, властивість тощо) Такий, що має обмежену кількість значень, змін, станів; перервний, що складається з окремих частин, елементів, які не утворюють суцільності; протилежне до неперервного.
-
(у математиці, інформатиці) Стосуючийся об’єктів, що приймають чіткі, окремі значення, або процесів, що відбуваються в окремі моменти часу; застосовується в дискретній математиці, дискретному аналізі тощо.
-
(у фізиці, техніці) Характеризуючийся окремими, чітко вираженими порціями (квантами), рівнями або подіями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дискретний, р. дискретного, д. дискретному, з. дискретного, о. дискретним, м. дискретнім