нарік

Приклад 1:
Невдовзі після цього окрилений Альборак хвацько заримував Балкан з вулканом, облаяв столицю Албанії як «донедавна місто тиранів», порівняв Юґославію з розшматованою піццою (вочевидь, пам’ятаючи, що по-словенськи «піцца» — з одним «ц» — означає щось інше, вологе і потаємне), Австро-Угорщину нарік «текстом, який так ніхто й ніколи не дочитав унаслідок його еклектичності», водночас пересуваючи, ніби фігури по шахівниці, античних та біблійних героїв, гостро засудив якихось «ослів з Осло», ніби ненароком переплутав Венецію з Віднем, Латинську Америку порівняв із канібальською ресторацією, де фірмовою стравою номер один виступає «гарматне м’ясо», демократичну Росію назвав печеним 93 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ льодом, про- Європу висловився, що вона має «Езопів комплекс», а рік світової загибелі Карнавалу вивів за допо­ могою окремої формули X-Y z > п де X — період незавершеного будівництва Вавилонської вежі, Y — швидкість поширення Тисячолітнього Царства, Z — Число Звіра (константа), a n — порядковий номер цивілізації. Завершив обуреною заявою з приводу викрадення у Венеції його «alter ego і найближчого товариша», з яким об’їздив дев’яносто три країни світу і сім разів перетинав екватор «у найгарячіших точках».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
За них ду­ма­ла ма­ти, а справд­жу­ва­ли її дум­ку – бо­ро­даєвці, та піща­ни… Бо­ро­даєвці при­во­зи­ли їй по два ра­зи нарік “обро­ки”, а піща­ни, як ті во­ли, ро­би­ли на неї по чо­ти­ри дні в тиж­день та зно­си­ли у двір ку­рей, гу­сей, яй­ця… Чо­му не гу­ля­ти?! Гуло отак ге­не­ральське подвір’я щось, ма­буть, років з п’ять.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”