княжіння

[knjɑʒinnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Правління князя як верховного правителя в давньоруській та інших слов’янських державах; період, коли владу здійснює князь.

  2. Князівська влада, князівський престол; право або можливість правити як князь.

  3. Територія, яка перебуває під владою князя; князівство (застаріле вживання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. княжіння, р. княжіння, д. княжінню, з. княжіння, о. княжінням, м. княжінні, к. княжіння

Більше записів