Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “князь”, що вказує на молодого князя, сина князя або використовується як ласкаве звертання.
-
Історична особа, представник молодшої гілки князівського роду або володар невеликого удільного князівства на українських землях (наприклад, у період феодальної роздробленості Київської Русі).
-
У літературних творах, казках або в усній народній творчості — персонаж, молодший князь, часто романтичний герой або жених.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. князенко, р. князенко, д. князенко, з. князенко, о. князенко, м. князенко, к. князенко