клин

Значення

1. Загострений з одного кінця дерев’яний або металевий стрижень, що забивається в щілину для розколювання, кріплення чи регулювання щільності з’єднання.

2. Ділянка поля, лісу або іншої земельної площі, що має форму трикутника або видовженого загостреного прямокутника.

3. Військовий стрій або бойовий порядок у формі трикутника, загостреного в бік противника.

4. Переносно: те, що роз’єднує, розколює щось єдине (наприклад, соціальну групу, територію).

5. У техніці: деталь, інструмент або пристрій клиноподібної форми для розпірки, кріплення, регулювання зазору тощо.

6. У географії: вузька смуга землі одного типу, що вклинюється в іншу (наприклад, лісовий клин у степу).

7. У сільському господарстві: частина снопа, жменя колосся, яку відокремлюють під час молотьби.

Правопис та відмінювання

Походження слова (Етимологія)