1. Різко опуститися на коліна, стати навколішки, зазвичай виражаючи покору, благання або повагу.
2. Переносно: підкоритися, здатися, виявити покірність перед кимось або чимось.
клякнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мій старий тижнями не входив до хати, бо не міг клякнути перед образами, бо все вас була повна хата, аби нігтями роздрапували наше серце, а тепер, яки-м її вісадила на гилю, то ви вже милосердні. Чого ще хочете від мене, дикі звірі?
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”
Частина мови: дієслово () |