дикаріофітний

[dɪkɑriofitnɪj] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (у мікології) такий, що стосується дикаріофіту — стадії розвитку грибів (переважно базидіоміцетів), коли в клітинах міцелію довгий час співіснують два гаплоїдних ядра, що не зливаються (дикаріон), а об’єднання ядер (кариогамія) і мейоз відбуваються лише при утворенні спор.

  2. (у ботаніці) такий, що належить до гіпотетичної рослини “Dicaryophyta” — однієї з груп у деяких застарілих класифікаційних системах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дикаріофітний, р. дикаріофітного, д. дикаріофітному, з. дикаріофітного, о. дикаріофітним, м. дикаріофітнім, к. дикаріофітний

Більше записів