дикаріофітний

1. (у мікології) такий, що стосується дикаріофіту — стадії розвитку грибів (переважно базидіоміцетів), коли в клітинах міцелію довгий час співіснують два гаплоїдних ядра, що не зливаються (дикаріон), а об’єднання ядер (кариогамія) і мейоз відбуваються лише при утворенні спор.

2. (у ботаніці) такий, що належить до гіпотетичної рослини “Dicaryophyta” — однієї з груп у деяких застарілих класифікаційних системах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |