Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується клану — родової, племінної або сімейної групи, об’єднаної кровним родинним зв’язком, спільним походженням та інтересами.
2. Який характеризується внутрішньою єдністю та закритістю групи людей, що об’єднані спільними (часто неформальними) інтересами для досягнення влади або контролю, особливо в політиці чи бізнесі.
Приклад 1:
Вирізняли «людей ямато» також клановий корпоратизм, повага до вождів, дисциплінованість, войовничість і етнічна чванливість — саме завдяки цим рисам пришельці змогли відвоювати для себе землю у кровожерливих кумасо, войовничих ідзумо, невловимих ама та численних айнів. З появою металів, рисівництва, комплексного сільського господарства тощо значно зріс обсяг додаткового продукту, шо його виробляла острівна економіка, і, як наслідок, наприкінці І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”