клан

1. Рід, родина або група людей, об’єднаних кровною спорідненістю, спільним походженням, а також інтересами та взаємною підтримкою, що часто утворює замкнену спільноту зі своїми внутрішніми правилами.

2. У суспільствознавстві та політиці — замкнена група, угруповання, яке відстоює свої корпоративні інтереси, часто протизаконними або неетичними методами.

3. У біології (зокрема в генетиці та мікробіології) — сукупність клітин або організмів, що походять від однієї клітини-попередниці або спільного предка.

4. У відеоіграх та інтернет-спільнотах — об’єднання гравців або користувачів, які постійно взаємодіють та діють як команда для досягнення спільних цілей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Традиція взаємодопомоги, спільна генеалогія та інші чинники родинної належності реально об’єднували й багатих, і бідних в єдиний клан, що не виключало соціального розшарування всередині кланів. Особливо сприяла збереженню кланової структури в євреїв їхня належність до однієї релігійної общини.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |