хитючий

[xɪtjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Х

Значення

  1. Хитючий — діалектний варіант слова “хитючий”, що вживається в західних регіонах України (зокрема, на Гуцульщині) для позначення хитрого, вмілого, спритного, кмітливого чоловіка або хлопця; часто з відтінком захвату та схвалення.

  2. Хитючий — у власних назвах (наприклад, прізвисько, псевдо, назва персонажа) може вказувати на характерні риси носія, що відповідають першому значенню: хитрість, винахідливість, майстерність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хитючий, р. хитючого, д. хитючому, з. хитючого, о. хитючим, м. хитючім

Більше записів