штаб-офіцер

[ʃtɑb-ofit͡sɛr] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Офіцерське звання середнього командного складу в російській армії дореволюційного періоду та деяких інших арміях, що об’єднувало чини від майора до полковника включно.

  2. Військовослужбовець, який має таке звання та виконує адміністративні, штабні або командні функції на рівні, вищому за обер-офіцера, але нижчому за генерала.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штаб-офіцер, р. штаб-офіцера, д. штаб-офіцерові, з. штаб-офіцера, о. штаб-офіцером, м. штаб-офіцері, к. штаб-офіцере

Більше записів