хитринка

Тлумачення із “Словника української мови”* ХИТР И НКА , и, ж., розм. Деяка хитрість , кмітливість , лукавство в кого-небудь , у чиємусь характері . [ Гайовий :] Які мудрі очі , яка хитринка грає в зморшках , який портрет … ( Корн ., II, 1955, 106); У безбрових , усміхнених очах лейтенанта Шумаков відразу помітив затамовану хитринку , що вказувала на неабияку здатність орієнтуватись у життєвих справах (Голов., Тополя .., 1965, 114). З хитр и нкою – в якому відчувається певна хитрість , кмітливість , лукавство кого-небудь (перев. про голос , очі , погляд , поведінку тощо ). У старої весело заграли розумні з хитринкою очі , і круг них позбиралися дрібненькі зморшки ( Жур ., До них іде .., 1952, 26); Голос у Марка зробився змовницьким , з хитринкою (Тют., Вир , 1964, 9); У « Калиновому гаю » [О. Є. Корнійчука] Н. М. Ковшик.. трохи з лукавою хитринкою ( Вишня , II, 1956, 376).