Значення
-
Людина, яка відрізняється хитрістю, вміє спритними, не завжди чесними способами досягати своєї мети; хитрик, лукавець.
-
(переносно) Про тварину, яка виявляє спритність і кмітливість, часто з відтінком захоплення.
-
(переносно, розмовне) Ласкаве або жартівливе звернення до кмітливої, дотепної дитини або дорослої людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хитрунець, р. хитрунця, д. хитрунцеві, з. хитрунця, о. хитрунцем, м. хитрунцеві, к. хитрунцю