хибність

1. Властивість або стан того, що є хибним; неправильність, помилковість, оманливість.

2. Конкретна помилка, неправильне твердження або думка; неправда.

3. У логіці та філософії — невідповідність між знанням та об’єктом пізнання, між судженням та дійсністю; неправдиве знання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |