Значення
-
Властивість або стан того, що є хибним; неправильність, помилковість, оманливість.
-
Конкретна помилка, неправильне твердження або думка; неправда.
-
У логіці та філософії — невідповідність між знанням та об’єктом пізнання, між судженням та дійсністю; неправдиве знання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хибність, р. хибності, д. хибності, з. хибність, о. хибністю, м. хибності, к. хибносте