Хибкість — властивість за значенням прикметника “хибкий”; стан, коли щось є нестійким, нетвердим, несталим або легко руйнується.
Хибкість — абстрактний іменник, що означає помилковість, невірність, неправильність (наприклад, думки, теорії, твердження).
Хибкість — слабкість, недостатність, вада (наприклад, у характері, в аргументації).