хвиля

[xʋɪljɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Піднесення та опускання водної поверхні, що поширюється переважно за рахунок вітру, зміни атмосферного тиску або сейсмічної активності.

  2. Фізична величина, коливання, що переносять енергію в просторі без перенесення речовини (наприклад, звукова, світлова, радіохвиля).

  3. Масовий потік, стрімкий рух кого- або чогонебудь у певному напрямку (наприклад, хвиля мігрантів, хвиля протестів).

  4. Періодично повторюване посилення, підйом, спалах чогось (наприклад, хвиля епідемії, хвиля популярності).

  5. У розмовній мові — велика кількість одночасно надійшлого, з’явившогося чогось (наприклад, хвиля листів, хвиля новин).

  6. У техніці та побуті — форма, вигин, що нагадує водну хвилю (наприклад, хвиля на металі, хвиля у волоссі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хвиля, р. хвилі, д. хвилі, з. хвилю, о. хвилею, м. хвилі, к. хвиле

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘хвиля’ походить від праслов’янського *vylja, що означало ‘хвиля’. Воно споріднене з дієсловом ‘валити’ (з праслов’янського *valiti), оскільки хвиля — це те, що накочується, валиться на берег. Це слово має індоєвропейське коріння, пов’язане з рухом і падінням.
Споріднені слова:валити, навал, перевал

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів