хвилевий

1. Стосунковий прикметник до слова “хвиля” (у значенні водяного валу), властивий хвилі, призначений для неї; такий, що має форму хвиль.

2. Стосунковий прикметник до слова “хвиля” (у значенні періодичного коливання, поширення чогось), властивий хвилі, пов’язаний із явищем хвильової природи.

3. Стосунковий прикметник до слова “хвиля” (у значенні масового, потужного прояву чогось, пориву), властивий такій хвилі, що відбувається поривами, наступає масами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |