1. Абстрактний іменник, що означає властивість або якість бути хвалебним; висловлювання схвалення, захоплення кимось або чимось; панегіричний характер висловлювання.
2. У літературознавстві та риториці: риса художнього твору, промови тощо, що містить високе, захоплене прославляння когось або чогось; панегіризм.