Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість або якість бути хвалебним; висловлювання схвалення, захоплення кимось або чимось; панегіричний характер висловлювання.
-
У літературознавстві та риториці: риса художнього твору, промови тощо, що містить високе, захоплене прославляння когось або чогось; панегіризм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хвалебність, р. хвалебності, д. хвалебності, з. хвалебність, о. хвалебністю, м. хвалебності, к. хвалебносте