худобонька

Тлумачення із “Словника української мови”* ХУД О БОНЬКА , и, ж. 1. Пестл. до худ о бка 1. – Та вже хоч і невеличка худоба , та загорьована . Цілий вік жінка працювала – недоїдала , недопивала , та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати ! – мовила Мотря (Л. Янов., І, 1959, 58). 2. діал. Пестл. до худ о бка 2. Старі були собі заможненькі хазяїни і як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки , а особливо тієї скотини (Стор., I, 1957, 43).